■ GEOMETRY-S БЛОГ — НОРМИ ТА ЕКСПЕРТИЗА

Укриття в нових будівлях: що вимагає ДБН В.2.2-5:2023 і як це впливає на проєкт

З 1 листопада 2023 року в Україні діє ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», який замінив норми 1997 року. Для замовника це означає просту річ: захисна споруда — більше не екзотика для спецоб’єктів, а повноцінний розділ проєкту, який впливає на планування, конструктив, інженерію та бюджет. Розбираємо, що саме вимагається і як закласти укриття в проєкт без втрати корисних площ.

Три типи споруд за новим ДБН

• Сховища — найвищий ступінь захисту;
• Протирадіаційні укриття (ПРУ);
• Споруди подвійного призначення (СПП) — приміщення, які в мирний час працюють за основною функцією (паркінг, комори, спортзал, перехід), а в разі потреби забезпечують захисні властивості сховища або ПРУ.

Саме СПП — головний інструмент девелопера: норми прямо рекомендують їх для житлових і громадських будівель, бо вони дозволяють не «заморожувати» площу, а використовувати її щодня. Важливий нюанс: СПП має одночасно відповідати вимогам обох призначень — і основного, і захисного.

На яку кількість людей розраховувати місткість

Розрахункова місткість визначається завданням на проєктування залежно від функції об’єкта (кількість осіб — за ДСТУ 8855, тим самим стандартом, що й клас наслідків):

• Житлові будинки — 100% осіб, що постійно перебувають на об’єкті (мешканці та постійний персонал);
• Громадські будівлі — 100% осіб, що періодично перебувають на об’єкті;
• Виробничі, складські, адміністративно-побутові будівлі — 100% розрахункової кількості осіб, що періодично перебувають;
• Заклади освіти — 100% учасників освітнього процесу (з окремими послабленнями для реконструкції);
• Заклади охорони здоров’я — максимальна кількість осіб, що можуть одночасно перебувати на об’єкті.

Якщо об’єкт будується чергами — захисна споруда має бути у складі першої черги, а не «колись потім».

Ключові проєктні вимоги

• Заглиблення. Вбудовані та прибудовані споруди розміщуються в підвальних, цокольних або підземних поверхах. Розташування вище позначки землі допускається лише з компенсуючими заходами — обвалуванням, захисними екранами, багатошаровими конструкціями.
• Автономність до 48 годин. Споруда має забезпечити умови перебування людей до двох діб — це вимоги до вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання та зв’язку.
• Доступність. Рішення мають забезпечувати безпечний доступ для маломобільних груп населення.
• Обмеження розміщення. Не під приміщеннями з небезпечними резервуарами, не на зсувонебезпечних схилах, не ближче 30 м від складів з горючими речовинами, поза зонами можливих завалів сусідніх будівель — або з додатковими заходами стійкості.

Чому укриття — це передусім інженерна задача

Коробку укриття видно на плані, але його працездатність визначає інженерія: вентиляція з режимами чистої вентиляції та фільтровентиляції, герметизація з відповідними клапанами, автономне електропостачання, запас води, каналізація, що працює без міської мережі. Саме інженерні розділи укриття найчастіше збирають зауваження на експертизі — і саме їх найважче виправити, коли планування вже зафіксоване.

Головна помилка — згадати про укриття наприкінці

Типовий сценарій: концепція готова, площі продані в рендерах, і тут з’ясовується, що частину підвалу треба віддати під СПП з герметичними входами, тамбур-шлюзами та аварійним виходом за межі зони завалу. Починається болісна перекройка паркінгу та комор. Правильний сценарій — закласти СПП у концепцію з самого початку: тоді захисна споруда коштує мінімум корисної площі та грошей.

---

GEOMETRY-S проєктує захисні споруди та СПП у складі повного циклу генпроектування — від концепції до робочої документації, з координацією всіх розділів у єдиній BIM-моделі.