■ GEOMETRY-S БЛОГ — ПРОЄКТУВАННЯ

Скільки коштує проєктування і з чого складається ціна

«Скільки коштуватиме проєкт?» — перше питання кожного замовника, і єдине, на яке чесний проєктувальник не відповість одним числом по телефону. Не тому, що приховує, а тому, що ціна проєктування — це функція від десятка параметрів. У цій статті розкладаємо, з чого вона складається, як її рахують і де реально можна заощадити без шкоди для будівництва.

Що визначає вартість проєктування

• Функція об’єкта. Склад чи офіс — це один набір розділів і розрахунків, виробництво з технологією, медичний заклад чи ресторан — зовсім інший. Що складніша інженерія, то більша частка вартості припадає саме на неї.
• Площа та поверховість. Ціна за квадратний метр падає зі зростанням площі: проєкт на 400 м² і на 4 000 м² відрізняється за бюджетом не в десять разів.
• Клас наслідків. СС2 і СС3 означають ширший склад документації, глибші розрахунки та обов’язкову експертизу — усе це закладається в ціну.
• Стадійність. Лише стадія П, повний цикл П+Р, чи з концепцією, експертним супроводом та авторським наглядом — різниця у вартості суттєва.
• Вихідні дані. Якщо геодезії, геології, обмірів і технічних умов немає — їх отримання додається до бюджету і строків.
• Реконструкція чи нове будівництво. Робота з існуючою будівлею завжди дорожча за «чисте поле»: обстеження, обміри, ув’язка нових систем зі старими конструкціями.

Як рахують ціну: чотири моделі

1. Відсоток від вартості будівництва

Класичний підхід: проєктування орієнтовно складає кілька відсотків від бюджету будівництва. Працює як перевірка адекватності: якщо проєкт коштує менше за 1% від будівництва — варто запитати, що саме з нього викинули.

2. Ціна за квадратний метр

Найпоширеніша модель для комерційних об’єктів в Україні. Прозора і легко порівнюється між підрядниками — але лише якщо порівнювати однаковий склад робіт: «дешевший» прайс часто означає, що половини розділів у ньому просто немає.

3. Фіксована ціна за об’єкт

Проєктувальник вивчає вихідні дані та дає тверду ціну за визначений обсяг. Найкомфортніший варіант для замовника з точки зору бюджетування — за умови, що ТЗ зафіксоване.

4. Погодинна ставка

Застосовується для супроводу, змін, окремих консультацій та робіт, обсяг яких неможливо визначити наперед.

На чому не можна економити

Три статті, які найчастіше намагаються вирізати з бюджету — і які найдорожче обходяться потім:

• Вишукування та обстеження. Проєкт на застарілій геології чи без обмірів — це гарантовані зміни під час будівництва за рахунок замовника.
• Робоча документація. Будівництво за стадією П без робочки означає, що рішення ухвалює виконроб, а специфікації пише постачальник. Економія 3–5% бюджету проєктування коштує 15–30% подорожчання будівництва.
• Авторський нагляд. Без нього кожна заміна «на аналог» відбувається без перевірки розрахунків.

Де економія реальна і легальна

• Обґрунтований клас наслідків. Іноді коригування параметрів на етапі ТЗ дозволяє об’єкту залишитися в СС1 — без експертизи та з простішою дозвільною процедурою.
• Повний цикл в одного генпроектувальника. Кожен стик між окремими підрядниками — це неузгодженості, які хтось оплачує. Єдина відповідальність дешевша за координацію п’яти виконавців.
• BIM-проєктування. Колізії між системами знаходяться в моделі, а не на майданчику, специфікації вивантажуються автоматично і відповідають кресленням. Модель коштує трохи дорожче на старті — і помітно дешевше на фініші.

---

GEOMETRY-S працює за фіксованою ціною та погодинно — залежно від задачі. Прорахунок вартості проєкту надаємо після аналізу вихідних даних, попередню оцінку можна отримати через калькулятор на сторінці прорахунку.